Ще раз про другий фронт для Росії. Війна на Кавказі набуває реальних обрисів
Обстановка на Кавказі свідчить про можливе виникнення збройного протистояння між Росією та країнами регіону, яких цілком вірогідно підтримає Північноатлантичний союз. Наразі всі сторони готуються до цього, нарощуючи кількість своїх військ в регіоні та організовуючи на противагу одні одним військові навчання. Інакше кажучи, Росія фактично може отримати другий фронт, тобто, ще одну війну. Але вона обов’язково зазнає поразки внаслідок недостатніх для такої справи засобів і живої сили. Втім, у будь-якому випадку події на Кавказі і зараз відволікають її увагу від України.
Ситуація довкола путінської Росії щораз погіршується і починає нагадувати нацистську Німеччину напередодні її кінця. Нинішній Росії, як Німеччині тих часів, притаманна агресивна зовнішня політика, внаслідок якої вона увійшла у жорстку конфронтацію з більшістю провідних держав світу. Як і колись Німеччина, Росія також почала воювати із сусідніми країнами. Як і Німеччина колись, Росія переоцінили свої сили, що стало причиною всіх її негараздів.
Як відомо, Німеччина програла Другу світову війну і була фактично знищена і розділена між переможцями. Наразі до такого ж фіналу наближається і Росія, по суті, ініціатор Третьої світової війни. А пришвидшити такий процес може відкриття для неї другого фронту. Як і її духовна та ідеологічна попередниця — нацистська Німеччина, Росія цього не витримає.
Тема другого фронту для Росії вже порушувалася на нашому сайті в контексті її сварки з Азербайджаном та Вірменією, а також інтересів Туреччини на Кавказі. Втім, в основному розглядалися лише політичні аспекти даного питання без ґрунтовного аналізу його військової складової. Те ж стосується більшості інших експертних оцінок.
Подібний підхід не дає змоги змалювати повну картину того, що відбувається насправді, та зробити адекватні висновки і прогнози. Тим паче, що всі сторони протистояння на Кавказі, по суті, вже розпочали підготовку до можливого військового зіткнення. Поки що це зіткнення не вважається невідворотним, але може таким стати.
Так, Росія, як завжди, підкріплює свої посягання на інші країни погрозами, шантажем і демонстрацією військової сили. Згідно з низкою повідомлень, в рамках таких дій вона почала нарощувати кількість своїх військ на Кавказі. Поблизу кордонів з Азербайджаном та Грузією розгортаються сили і засоби 49-ї загальновійськової армії Південного військового округу, 2-ї армії ВПС та ППО Повітряно-космічних сил, Повітряно-десантних військ, Каспійської флотилії, а також з’єднань і частин з інших регіонів країни, які прибувають для посилення. За повідомленнями ГУР МО України, додаткові військові підрозділи перекинуті також на 102-гу військову базу ЗС РФ у Вірменії. Очевидно, що те ж стосується і 7-ї військової бази в Абхазії та 4-ї військової бази у Південній Осетії. Як відомо, всі вони знаходяться на окупованих Росією територіях Грузії.
З другої половини липня ц. р. на згаданих військових базах проводяться позапланові навчання з виходом їх підрозділів з місць постійної дислокації. Відпрацьовуються наступальні і оборонні дії у гірській місцевості, виконуються навчально-бойові стрільби зі штатної зброї, в тому числі ствольної і реактивної артилерії.
Певним чином у наведеному контексті можна розглядати і проведення Росією масштабних військових навчань «Липневий шторм» у Тихому та Північному Льодовитому океанах, а також у Балтійському та Каспійському морях. Залучається понад 150 кораблів, 120 літаків та 10 берегових ракетних комплексів і близько 17 тис. військовослужбовців. Перевіряється наскільки готовий флот до нестандартних дій та до застосування ударних озброєнь далекої дії, включно з ракетами і БПЛА.
На перший погляд, навчання ВМФ РФ не мають безпосереднього відношення до ситуації на Кавказі. Разом з тим, Росія завжди організовує потужні військові навчання перед початком війн проти сусідніх країн та власних суб’єктів, що робиться з метою підготувати війська та демонструвати силу в інтересах утримання інших держав від втручання у її дії. Як приклад — проведення Москвою СКШН «Захід-1999» напередодні другої чеченської війни; «Кавказ-2008» перед нападом на Грузію; «Захід-2013» та «Захід-2021» напередодні першого нападу на Україну та перед початком повномасштабної війни проти нашої держави. Щодо СКШН «Захід-2025», то вони заплановані на осінь ц. р. на території Білорусі. Організувати ще одне навчання на кшталт «Кавказ» Росія не може, оскільки більша частина її сухопутних військ та авіації задіяна у війні проти України. Тому проводяться навчання за участю сил та засобів ВМФ, які не залучаються до війни (за винятком залишків ЧФ), але мають значний ударний потенціал.
Однак, для нападу на кавказькі країни, коли їх підтримує Туреччина, власних сил Росії буде бракувати зі згаданої вище причини. Тому Москві буде потрібний союзник, яким може стати лише Іран. Незважаючи на деякі проблеми у їх відносинах через відмову Росії підтримати Іран під час нападу на нього Ізраїлю та США в червні ц. р., вони залишаються стратегічними партнерами. Наміри керівництва обох країн поглиблювати свої стосунки були підтверджені на офіційному рівні та реалізуються на практиці. У зв’язку з цим, показовими за характером були спільні військові навчання Росії та Ірану «CASAREX 2025» у Каспійському морі з 21 по 23 липня ц. р. за участю військово-морських сил обох країн та підрозділів Корпусу стражів ісламської революції Ірану. Тим самим було продемонстровано готовність Москви та Тегерану до спільного відстоювання інтересів в регіоні, в тому числі у військовий спосіб. Цілком ймовірно, що Іран може підтримати Росію у війні проти Азербайджану, оскільки вважає його своєю «втраченою територією» ще з часів Персії…
Готуються до можливої війни на Кавказі також країни регіону, яких підтримає НАТО і США. Заходи не мають вираженого характеру, в основному це проведення спільних військових навчань. Початок серії таких заходів поклали спільні навчання збройних сил Туреччини та Азербайджану «Mustafa Kemal Ataturk 2025» та «Indestructible partnership 2025» в червні ц.р. Перше з них було піхотним навчанням з бойовими стрільбами; друге — забезпечувало його комп’ютерну підтримку. Залучались підрозділи 1-ї механізованої бригади 4-го армійського корпусу (м. Анкара) турецької армії та 5-го армійського корпусу азербайджанської армії (Нахічевань), а також сили та засоби авіації і протиповітряної оборони двох країн. Основні заходи відбувалися на території Нахічеванської Автономної Республіки Азербайджану, яка межує з Туреччиною.
Наступними стали міжнародні військові навчання НАТО «Agile Spirit 2025», які проводяться з 25 липня по 6 серпня ц. р. на турецькій та грузинській території. У навчанні беруть участь Туреччина, Грузія, США, Польща, Німеччина, Італія, Греція, Молдова, Румунія, Болгарія, Словаччина, Литва та Україна. В якості спостерігачів присутні представники Вірменії і Японії. Залучаються підрозділи 9-го армійського корпусу (м. Ерзерум) 3-ї польової армії (м. Ерзінджан) ЗС Туреччини; 2-ї піхотної бригади (м. Сенакі) ЗС Грузії; 48-ї окремої бригади Національної гвардії США (штат Джорджія).
Керує грузинським фрагментом навчань спільна оперативна група у складі представників Західного командування Збройних сил Грузії та Національної гвардії штату Джорджія США, а турецьким — командування ЗС Туреччини.
До згаданого кластеру заходів оперативної та бойової підготовки (ОБП) можна віднести також американсько-вірменські навчання «Eagle Partner». Попередні такі проводилося в липні 2024 року у Вірменії на фоні початку її відходу від Росії.
Тобто, військові навчання за участю збройних сил Туреччини, Азербайджану, Вірменії та їх партнерів у НАТО охоплюють практично весь Кавказ. За офіційною інформацією, всі вони миротворчої спрямованості і включають відпрацювання конкретних стандартних питань. Основні з них: ізоляція району збройного конфлікту з метою недопустити його розширення, а також притоку бойовиків і зброї; блокування збройних формувань противника та їх знищення у випадку опору; проведення конвоїв з військами та гуманітарною допомогою і біженцями складними гірськими дорогами.
При цьому виконується комплекс навчально-бойових завдань, які відповідають наведеним складовим операції. Серед них: висадка повітряних десантів; бойові стрільби зі штатної зброї за участі мотострілецьких та артилерійських підрозділів; підтримка дій наземних військ силами армійської авіації; організація протидиверсійної оборони місць розміщення військ та колон на маршах, а також протидія розвідувально-диверсійним групам.
Разом з тим, якщо зважати на сьогоднішні реалії, то виникає слушне запитання: що за миротворча операція може зараз виконуватись на Кавказі? Як правило, такі операції мають на меті силове примушення учасників збройних конфліктів до припинення бойових дій та створення умов для мирного врегулювання суперечностей між ними. Наразі жодних об’єктивних підстав для виникнення збройних конфліктів на Кавказі немає. Проблеми довкола Нагірного Карабаху зняті. Азербайджан та Вірменія готові до укладання мирної угоди. А Грузія, знавши з порядку денного питання з відновлення своєї територіальної цілісності, відмовилась від силових дій проти Абхазії та Південної Осетії.
Єдиною причиною спалаху військового протистояння в регіоні можуть бути лише дії Росії з провокування конфлікту в одній із кавказьких країн з метою створити підстави для нападу на неї під виглядом захисту мирного населення. Саме під таким приводом Росія напала на Грузію в 2008 році та на Україну в 2014 і 2022 роках.
Тому, насправді згадані навчання мають на меті продемонструвати готовність кавказьких країн та їх західних партнерів до відбиття ймовірної агресії з боку Росії і тим самим стримати її від таких необачних дій.
Зважаючи на зазначене, наведені вище заходи ОБП можна вважати частиною комплексу навчань, які об’єднуються єдиним оперативним фоном в рамках СКШН ОЗС НАТО та ЗС США «Defender Europe-25» («Захисник Європи-25»). Як відомо, в ході СКШН відпрацьовується сценарій відбиття повномасштабної агресії з боку Росії, а їх основна частина пройшла в червні ц.р. В цьому плані навчання «Mustafa Kemal Ataturk 2025» та «Indestructible partnership 2025», а також «Agile Spirit 2025» є фактичним продовженням навчання ЗС Туреччини «Kış-2025» («Зима-2025»), яке проводилось в січні–лютому ц. р. у гірській місцевості на сході країни. Хоча, на відміну від спільних навчань Туреччини та інших членів НАТО з кавказькими країнами, воно чітко моделювало війну між двома країнами.
На такому фоні окремої уваги потребує Грузія. Вона офіційно призупинила реалізацію планів європейської та євроатлантичної інтеграції. Попри на таке рішення, вона брала участь у навчаннях «Agile Spirit 2025» після того, як відмовилась від них у 2023 році. Крім того, Грузія продовжує співробітництво з Північноатлантичним союзом та Туреччиною. Так, в країні триває робота Спільного центру підготовки та оцінки НАТО-Грузія. Крім того, в 2023 році, в розпал війни Росії проти України, Грузія та Туреччина ухвалили спільний Меморандум щодо розвитку співробітництва з питань національної та міжнародної безпеки. А у 2024 році Туреччина, Грузія та Азербайджан підписали тристоронній Меморандум про співпрацю заради миру і стабільності на Кавказі.
Таким чином, другий, а саме — кавказький фронт для Росії стає все більш реальним. Наразі для цього виникли всі умови, а Росія та Туреччина і її партнери на Кавказі та союзники по НАТО розпочали практичні кроки для його відкриття.
У тому випадку, якщо Росія зважиться розпочати нову війну, вона неодмінно зазнає поразки, оскільки не зможе, повторюю, воювати на два фронти. І тоді вона повністю залишить як Україну, так і Кавказ, а потім війна запалає на російській території у вигляді громадянського конфлікту. Він обов’язково спалахне після її програшу у війні.
Наразі не можна стверджувати, що початок бойових дій у перспективі незворотній. Сторони можуть утриматись. Разом з тим, вони вже змушують Москву відволікати свої сили від війни проти України. Тим самим противники Росії на Кавказі надають допомогу нашій державі. За будь-яких обставин те, що зараз відбувається на Кавказі, є проявом втрати Москвою своїх союзників та партнерів на пострадянському просторі, а також підтверджує стійку тенденцію загострення обстановки на російських кордонах. Це є ще одним програшом Росії, тепер вже на дипломатичному фронті.
Юрій Михайленко,
Інститут глобальної політики
(Зображення згенеровано нейромережею)
